Сила турботи: історія пані Марії Василівни
Новий етап у житті
"Мама самостійно звернулася до Карітасу по паліативну допомогу, адже часто дивиться наш Надвірнянський канал, де й побачила рекламу", – пригадує Наталія, донька Марії Василівни.
Ще донедавна кожен візит до сімейного лікаря перетворювався на випробування: важка хода, часті поїздки на таксі, підйом сходами... Усе це виснажувало і фізично, і морально. Тому, коли з’явилася можливість отримати допомогу в Медичному центрі «Лічниця святого Шарбеля», мама одразу скористалася шансом.
"Їй одразу сподобалося – зручне приміщення, комфортне крісло, щире ставлення лікарів. Тут не просто лікували, а дійсно піклувалися: приходили додому, брали аналізи, вимірювали тиск…", – розповідає Наталія.
Здоров’я під наглядом фахівців
Пані Марія Василівна, народжена у 1945 році, усе життя була активною. Працювала секретарем директора на нафтопереробному заводі, брала участь у громадському та церковному житті.
Проте з віком її здоров’я почало погіршуватися. Особливо драматичним став момент, коли вона перенесла інсульт.
"Соціальна працівниця Алла, яка раніше приходила до нас, буквально врятувала мамі життя. Вона помітила, що мамі терміново потрібна невідкладна допомога. Я не можу надякуватися працівникам Карітасу: вони організували транспорт, лікарі надали всю необхідну допомогу. Це було незамінно, адже підтримки поруч просто не було," – пригадує Наталія.
Людяність і турбота в кожній деталі
Карітас для пані Марії Василівни став не просто організацією, а місцем, де вона знайшла друзів і підтримку.
Соціальна працівниця Надя стала важливою частиною її життя:
"Коли я була зайнята на роботі, Надя завжди знаходила час, щоб перевірити стан мами, зробити легкий масаж, допомогти з переодяганням, нагріти їй їжу. А продуктові набори та засоби гігієни, які ми отримуємо, – це справжній подарунок," – ділиться Наталія.
Окрім цього, духовну підтримку пані Марія отримує завдяки зустрічам із психологом-духівником Романом, який допомагає їй справлятися з життєвими труднощами.
Карітас також передав їй радіоприймач, щоб вона могла слухати Слово Боже, адже з віком телевізор стало сприймати дедалі складніше.
"Такі прості речі, але вони дарують відчуття турботи та додають сил," – каже Наталія.
Людяність у важкі часи
Сучасні реалії ставлять перед людьми нові виклики. Але коли здається, що сил уже немає, підтримка Карітасу допомагає знайти надію.
"Ми живемо в умовах постійного стресу. Але завдяки таким людям, як працівники Карітасу, ми відчуваємо, що про нас піклуються. Це важливо не лише фізично, а й духовно," – зазначає Наталія.
Пані Марія завжди була людиною, відкритою до світу. Попри обмеження у русі, вона й досі знаходить радість у музиці, спілкуванні та мистецтві.

Пані Марія на святкуванні Дня людини похилого віку в Карітас-Надвірна
Надія в кожному дні
Соціальна працівниця Надя, яка опікується паліативно хворими, говорить:
"Працювати з людьми у важких життєвих ситуаціях – це не просто професія, а покликання. Найважливіше – створити атмосферу турботи, де кожна людина відчуває, що про неї дбають. Коли бачу, як у когось з’являється бажання жити, розумію, що наша робота справді важлива."
Щира турбота та увага змінюють життя пані Марії Василівни, дарують їй надію та світло.
"Кожна зустріч, кожне слово підтримки – це безцінний подарунок для нас," – підсумовує Наталія
Сила турботи: історія пані Марії Василівни
Новий етап у житті
"Мама самостійно звернулася до Карітасу по паліативну допомогу, адже часто дивиться наш Надвірнянський канал, де й побачила рекламу", – пригадує Наталія, донька Марії Василівни.
Ще донедавна кожен візит до сімейного лікаря перетворювався на випробування: важка хода, часті поїздки на таксі, підйом сходами... Усе це виснажувало і фізично, і морально. Тому, коли з’явилася можливість отримати допомогу в Медичному центрі «Лічниця святого Шарбеля», мама одразу скористалася шансом.
"Їй одразу сподобалося – зручне приміщення, комфортне крісло, щире ставлення лікарів. Тут не просто лікували, а дійсно піклувалися: приходили додому, брали аналізи, вимірювали тиск…", – розповідає Наталія.
Здоров’я під наглядом фахівців
Пані Марія Василівна, народжена у 1945 році, усе життя була активною. Працювала секретарем директора на нафтопереробному заводі, брала участь у громадському та церковному житті.
Проте з віком її здоров’я почало погіршуватися. Особливо драматичним став момент, коли вона перенесла інсульт.
"Соціальна працівниця Алла, яка раніше приходила до нас, буквально врятувала мамі життя. Вона помітила, що мамі терміново потрібна невідкладна допомога. Я не можу надякуватися працівникам Карітасу: вони організували транспорт, лікарі надали всю необхідну допомогу. Це було незамінно, адже підтримки поруч просто не було," – пригадує Наталія.
Людяність і турбота в кожній деталі
Карітас для пані Марії Василівни став не просто організацією, а місцем, де вона знайшла друзів і підтримку.
Соціальна працівниця Надя стала важливою частиною її життя:
"Коли я була зайнята на роботі, Надя завжди знаходила час, щоб перевірити стан мами, зробити легкий масаж, допомогти з переодяганням, нагріти їй їжу. А продуктові набори та засоби гігієни, які ми отримуємо, – це справжній подарунок," – ділиться Наталія.
Окрім цього, духовну підтримку пані Марія отримує завдяки зустрічам із психологом-духівником Романом, який допомагає їй справлятися з життєвими труднощами.
Карітас також передав їй радіоприймач, щоб вона могла слухати Слово Боже, адже з віком телевізор стало сприймати дедалі складніше.
"Такі прості речі, але вони дарують відчуття турботи та додають сил," – каже Наталія.
Людяність у важкі часи
Сучасні реалії ставлять перед людьми нові виклики. Але коли здається, що сил уже немає, підтримка Карітасу допомагає знайти надію.
"Ми живемо в умовах постійного стресу. Але завдяки таким людям, як працівники Карітасу, ми відчуваємо, що про нас піклуються. Це важливо не лише фізично, а й духовно," – зазначає Наталія.
Пані Марія завжди була людиною, відкритою до світу. Попри обмеження у русі, вона й досі знаходить радість у музиці, спілкуванні та мистецтві.
Пані Марія на святкуванні Дня людини похилого віку в Карітас-Надвірна
Надія в кожному дні
Соціальна працівниця Надя, яка опікується паліативно хворими, говорить:
"Працювати з людьми у важких життєвих ситуаціях – це не просто професія, а покликання. Найважливіше – створити атмосферу турботи, де кожна людина відчуває, що про неї дбають. Коли бачу, як у когось з’являється бажання жити, розумію, що наша робота справді важлива."
Щира турбота та увага змінюють життя пані Марії Василівни, дарують їй надію та світло.
"Кожна зустріч, кожне слово підтримки – це безцінний подарунок для нас," – підсумовує Наталія
Share This:
caritas
Related Posts
Provide details about how volunteering can make a difference and enrich their lives.
Life can be difficult sometimes, but remembering we're all in this together
The Corporation of the President manages the organization's corporate functions
We believe that one should go to bed hungry and volunteers work tirelessly
Through our food pantry provide nourishment to families experiencing
Investments made by a church or religious organization, including those in stocks
The church views member contributions as sacred offerings entrusted to its care.
It recognizes the trust placed in it by members and is committed to stewarding
Despite facing significant financial constraints, this organization continues
The practice of protecting wild species and their habitats in order to maintain